Головна » 2011 » Лютий » 17 » «Зостаньтеся тут і чувайте зі мною»(Мт 26;38)
14:53
«Зостаньтеся тут і чувайте зі мною»(Мт 26;38)
Дякувати Богу наша парафія започаткувала ці «духовні ліки», а саме нічні чування. Бо це дійсно нелегкий час - час духовного мінімалізму, коли люди в більшості обмежуються сприйняттям Церкви як такої, що зобов’язує тільки дотриманням обрядів та звичаїв. А насправді це організм ,який живиться благодаттю Духа Святого, через святі тайни, через молитву, віру, братню спільнотну любов, які власне і присутні в Церкві, яку не здолають пекельні ворота.
З 12 на 13 лютого в храмі св.Архистратига Михаїла проводилися нічні чування. Я теж брав участь в них, і на превелику радість щось відчув особливе. Пізніше я розпитував багатьох людей, які були теж присутніми на чуваннях і дізнався, що вони також щось відчули особливе. Візьму на себе відповідальність сказавши , що люди відчули себе Церквою, містичним тілом Христа, спільнотою яка почула заклик Христа – «Зостаньтеся тут і чувайте зі мною» (Мт 26;38), «чувайте й моліться, щоб не ввійшли у спокусу, бо дух бадьорий, але тіло немічне.»(Мт26;41). Люди немічні, але зібралися в храмі в ім’я Ісуса Христа, щоб Він був посеред них. «Хто ж пристає до Господа, є одним духом»(1Кор6;17). В цьому дусі і відбулися нічні чування. Ще раз наголошу, що всі були тією Церквою, яка стяжає на себе благодать Духа Святого, воюючою Церквою, яка бореться з лінивством, зачерствілістю, безбожністю, ідолопоклонством, забобонністю, яка молиться, вірить, свідчить, веде до спасіння.
Багато людей вдома мають багато молитовних практик, звісно, це спасенна річ, але коли ці «воїни молитви» жертвуючи своїм часом, жертвуючи якимись приємностями, зрештою своїм сном, прийшли до храму просити Господа за місто це, за країну цю, за плаваючих, за подорожуючих, за недужих, страждаючих, за свої намірення. То чи не вислухає таких Господь?
Ми намолюємо наш храм, в який ми приведемо наших дітей, внуків, правнуків, вони в свою чергу приведуть своїх дітей і дай Боже, будуть вповні розуміти, що це є Їх Церква, що вони Христові.
Започатковуючи нічні чування ми говорили з деканом калуським о. Михаїлом Бігуном, щоб метою чувань було з’єднати вірних в Церкву, в якій діє спільнотний Дух. Напевне Господь вислухав наші молитви. Направду ми маємо «духовну вакцину», щоб запобігати розсіянню і спокусам. Щоб зустріти прихід Господа не в лінивстві, не в пияцтві, не в розпусті…
В ніч з 12 на 13 лютого було поважна кількість вірних. Можна казати, що було мало людей, але Господь залишає все стадо заради однієї загубленої… А чи не просили хоча б з десять людей за таких загублених овечок? Мабуть що так. Бо багато хто має якісь проблеми в сім’ї, в родині. Хтось залежний,хтось хворий.
І знову про присутність вірних. Я неодноразово бував на чуваннях в Гошеві, в Страдчі. І якщо співставити кількість чоловіків, що приїжджали на чування з різних куточків Галичини приміром до Гошева, то кількість чоловіків, що були в Калуші справді вражає.І Слава Богу!
Хвала Пресвятій Богородиці! Після її славних об’явлень в Фатімі, Монтіхіарі, Меджугор’ї започаткувалися зібрання духовно-бадьорих людей, що возносять молитви до Неба, особливо з 12 на 13 число кожного місяця. Ми щасливі, що з-під золотоверхих куполів Святомихайлівського храму наші молитви (а я щиро в це вірю) доєдналися до мільйонів молитов, які линуть звідусіль перед престіл Небесного Отця в перепрошення за гріхи світу, в подяку за Його любов до нас грішних.
Дякувати Богу наша парафія започаткувала ці «духовні ліки», а саме нічні чування. Бо це дійсно нелегкий час - час духовного мінімалізму, коли люди в більшості обмежуються сприйняттям Церкви як такої, що зобов’язує тільки дотриманням обрядів та звичаїв. А насправді це організм ,який живиться благодаттю Духа Святого, через святі тайни, через молитву, віру, братню спільнотну любов, які власне і присутні в Церкві, яку не здолають пекельні ворота.
