Нічні чування, щомісяця з 12 на 13 число, в нашому храмі стали вже традицією, але цього разу наші чувань урізноманітнив своїми піснями і проповідями, піддиякон Юрій, що навчається у Тернопільській семінарії. На ці чування Юрій, з благословення декана Калуського о.Михаїла Бігуна, був запрошений нашою спільнотою Рух Назаретських Родин. А познайомилися ми із ним перебуваючи на всеукраїнських реколекціях спільноти РНР, літом 2006 р.Б. у Зарваниці. Тоді він був студентом першого курсу і проходив практику, чергуючи в їдальні реколекційного дому . Запам’ятався він нам своєю дотепною жартівливістю, таким талантом, а як він сам про це говоре – «маленьким даром від Бога», також грає на гітарі і знає дуже багато релігійних пісень. Зустрічатися з Юрієм на літніх реколекціях у Зарваниці стало і для нас спілчан маленькою традицією. Незакопуючи цей Божий талант він склав програму і проповідує Слово Боже піснею, проповіддю і жартом. Цього разу він приїхав і до нас, до Калуша.
Попросив Юрій вийти декількох людей до переду і кожного попросив запалити – кого сірник, кого запальничку, а комусь дав бингальський вогник і на цьому прикладі почав підводити підсумок:
- Ніхто не має право цей вогонь – вогонь життя загасити дочасно;
- Вогонь життя може горіти по різному, може горіти як сірник, дуже слабо, може горіти як запальничка, дещо сильніше, аможе горіти як бингальський вогонь коли іскорками Божої Любові можемо ділитися зі своїм ближнім.
Таких наочних прикладів було декілька, були пісні, були цитати із Біблії – і це все духовна пожива, якої нам дуже часто бракує в буденній повсякденності.
В розпорядку були також молебень до Богородиці, Різдвяний акафіст, що супроводжувалися співом спілчан РНР та Спілки Християнського Відродження. Опісля Леся Ілечко зачитала тему для роздумів – «Не стане місця» про те як для Пресвятої Родини не стало місця в заїзді і як дуже часто у наших серця не залишається місця для Бога.
Кульмінацією розпорядку була Божественна Літургія де багаточисельний Люд Божий зустрівся з Ісусом у Пресвятій Євхаристії. Ця Літургія таксамо була прекрашена ангельським співом наших спілчан.
Теплим словом висловив подяку брату Юрію о.Ігор і побажав хорошої життєвої дороги з Богом. Брали участь у наших чуваннях також о.Любомир та о.Сергій.
По завершенні чувань Юрій виявив бажання зустрітися із членами РНР і запитав нас чи пам’ятаємо ми слова із прочитаного на Літургії Апостола… , відповіді нажаль небуло. Дуже часто Господь промовляє до нас по різному, чи то у буденних подіях, чи то словами зі Святого Письма, але ми Його не чуємо, не прислуховуємося, або не хочемо чути.
Тарас спільнота РНР
(Залишайте будь-ласка свої коментарі, діліться враженнями)
Фото події
|