Свято сотворення

Закінчивши сотворення світу, Бог, на сьомий день, вирішив зробити собі свято. Всі сотворіння, новесенькі, захотіли зробити Богові якнайкращі дарунки.

Білочки принесли Йому горішки і мигдаль, кролики- моркву, вівці- теплу м`яку вовну, корови- густе пінисте молоко.

Мільярди ангелів вишикувалися півколом і почали співати божественні серенади.

Людина також, хвилюючись, чекала свого виходу. «Що я можу подарувати? Квіти мають запах, бджоли- мед, навіть слони обіцяли, що влаштують Господу Богу душ, а потім висушать Його своїми хоботами.»

Людина стояла в кінці черги і не припиняла журитися, тоді як инші створіння проходили перед престолом Бога і складали Йому свої дари.

Коли залишалося лиш декілька створінь: черепаха, слимак і лінивець,- людина впала в паніку. Нарешті надійшла її черга.

Людина, якій здавалося, що вона не може подарувати Господеві  Богові нічого такого ж прекрасного, як инші створіння, сіла йому на коліна, пригорнулася до Нього і промовила: «Я Тебе люблю!»

Лице Господа Бога просвітліло, і всі створіння зрозуміли, що людина подарувала щось таке, чого ніхто не в змозі був подарувати.

                                                        Бруно Ферреро

«Навіщо Бог нас створив?

Бог створив нас, щоб ми Його пізнавали, любили і служили Йому своїм життям, а також для того, щоб ми в майбутньому житті розкошували в Раю.» (Катехизм ПіяX)

Дозволь мені любити Тебе,  Господи,

Чи є щось- в небі або на землі,- що б не було тобою?

Ти- Бог мого серця і моя вічна батьківщина.

Дозволь, щоб я завше був із Тобою.

Будь завше зі мною.                                                

І навіть якби я хотів колись Тебе відкинути,

Ти, Господи, не відкидай мене ніколи

.