Українська
Греко-Католицька Церква

Вівторок, 14.05.2024, 22:57

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гості" | RSS
Головна | Духовна пожива | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Розділ сторінки











Форма входу





Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 209

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Головна » Файли » Духовна пожива

« Слава во вишніх Богу, а на землі мир в людях доброї волі!»
06.05.2011, 09:17

  « Слава во вишніх Богу, а на землі мир в людях доброї волі!»

 Люди доброї волі, благовоління, так можна охарактеризувати людей, що приймають Боже слово по-серйозному. Християнин, це не тільки той, хто відвідує богослужіння, знає правди віри і закон Божий. Це передовсім той, хто свідчить своїм життям і поведінкою, несучи світло Христа, яке світить в темряві, шукає Божої волі, свідчить, що Ісус Христос для нас-це дорога, правда і життя. Християнин  спрямовує своє життя так, щоб Ім`я Боже, що славиться на небі, славилося і на землі, нашими ділами, вчинками, прикладами, через апостолят людей доброї волі. 

 «Закон твій –світильник для ніг моїх, і світло стежок моїх» (Пс. 118; 105)

На життєвих стежках ми не раз блукали, шукаючи себе, шукаючи правди, сенсу життя, істини…Не раз ми ходили манівцями, перш ніж  відшукали істину…Деколи навіть доводилося стратити половину життя, щоб накінець відшукати ту правду, яка визволяє, спасає, робить нас по-справжньому вільними. Правду, якою і є сам Ісус Христос.

Хтось колись мудро зауважив, що якщо ми прагнемо правди, то навіть йдучи від Христа, ми все рівно повертаємося до Нього. Повертаємося до Ісуса зі своїми турботами, струджені і обтяжені, спраглі живої води .

 «Той же, хто нап'ється води, якої дам йому я, - не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.» (Йо.4; 14)

 Десь поодинці, ми знаходимо потребу в самоосвяченні,  в освяченні власного життя  палкою вірою, молитвою. Стаємо спраглими Божого слова, починаємо шукати  вже Його волю, а не свою, починаємо жити у передчутті незбагненної вічності, у невимовній радості прийняття Божого синівства , і успадкування  Небесного Царства.

 «Ви - світло світу. Не може сховатись місто, що лежить на верху гори.  І не запалюють світла та й не ставлять його під посудиною, лише на свічник, і воно світить усім у хаті.  Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі.» (Мт.5; 14-16).

 Перебуваючи серед спраглих Божої ласки, шукаючих Його волі, можна зауважити, як тяжко носити в собі правду і світло, не ділячись ними з іншими. Виникає велика потреба в оточенні однодумців, в перебуванні у спільноті людей всерйоз розуміючих потребу в Світлі. Утворюючи спільноту,  в якій ми розвиваємося, освячуємося, освячуємо оточуючих, наші родини, наших дітей, відчуваємо нераз присутність самого Ісуса Христа, що ні на мить нас не залишає; «бо де двоє або троє зібрані в Моє ім'я, там Я серед них.»(Мт. 18; 20)

В такій спільноті ми ділимося всім, чим ми живемо, всім, що можливо є в нашому житті важким тягарем, шукаємо підтримки, знаходимо порозуміння. Вчимося зносити хрести один одного. Коли в темряві  світить багато світильників, мабуть тоді легше віднайти якусь важливу деталь, яка для всіх є вдосконалюючою, якщо її правильно і розважливо «налаштувати».

 «Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах.» (Ді.2; 42)

 Як ми можемо припильнувати себе, свою душу, щоб грішний світ не поглинув нас, щоб «не пожер, як лев, чигаючи на свою здобич»?. Найперше- не стати частиною «цього світу». Господь закликає нас бадьоритися, молитися, чувати, щоб не впасти у спокусу. І він єдиний, може «не ввести у спокусу, але визволити від лукавого».

«Визволь НАС»- благання не однієї людини, це благання спільноти, об’єднаної в ім`я Ісуса Христа, яка розуміє ціну справжнього Визволення, як отримання Благодаті Божої.

 «Щоб мужі молилися на всякому місці, зводивши до неба чисті руки, без гніву й суперечки.  Так само й жінки, в убранні пристойнім, хай себе прикрашають сором'язливістю і скромністю, не заплітуванням волосся, не золотом чи перлами, чи шатами дорогоцінними,  але ділами добрими, як це годиться жінкам, що визнають благочестя» ( 1Тм 2; 8-10).

 Визнаючи благочестя, люди  доброї волі єднаються в спільноти, утворюються при парафіях групи людей, зібраних в ім`я Ісуса Христа, об’єднаних спільною метою- більше служити Богу, глибше черпати ласку освячення і отримання дарів Святого Духа.

Такі спільноти є і на нашій парафії Св. Архистратига Михаїла- це Спілка Християнського Відродження(СХВ),  та Рух Назоретських Родин(РНР), які плідно співпрацюють зі священниками та мирянами нашої парафії.

                                   

               Юрій Демків (Спілка Християнського Відродження)

 

Категорія: Духовна пожива | Додав: Georgij
Переглядів: 1580 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:























Друзі сайту









Радіо ДЗВОНИ - онлайн трансляція



Copyright MyCorp © 2024