Церква народилася з проповіді Слова, з проповіді Доброї Новини. Тому кожна спільнота, за джерело свого життя і діяльності має взяти Слово Боже. Одним із текстів, який яскраво показує зв’язок Божого Слова і спільноти є текст з Діянь Апостолів 6, 7:
І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі.
Коли зростає Боже Слово, зростає також і спільнота. Не зростає Боже Слово, спільнота переживає кризу духовний занепад. Єдність будь якого зібрання залежить від послуху тому, що говорить голова зібрання. Навіть розбита армія під час бити, розкидана по полі, коли вслухається в крик свого полководця, встане на ноги і, заохочена Словом, переможе ворога. Навіть, коли духовно розбита спільнота, можна сказати вже "мертва спільнота”, подібна до розкиданих костей по долині почне слухати Боже Слово, регулярно буде розважати Слово, то оживе – воскресне. Таку картину описує пророк Єзекиїла – Єзк 37, 1 – 14:
Рука Господня була на мені, і вивів мене Господь у дусі й поклав мене серед долини; долина ж та була повна костей. 2. Обвів він мене навкруги них, і ось було їх дуже багато по долині, і всі вони були пресухі. 3. І промовив до мене: «Сину чоловічий! Чи оживуть ці кості?» Я відповів: «Господи Боже, ти знаєш.» 4. Тоді сказав до мене: «Проречи над цими кістками й скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє! 5. Так говорить Господь Бог до цих костей: Ось я введу в вас дух, і ви знов оживете. 6. Я обкладу вас жилами, ви поростете тілом, я вкрию вас шкірою, вкладу в вас дух, і знову оживете, і зрозумієте, що я - Господь.» 7. Я прорік, як мені було наказано; і як я пророкував, виник шум, і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись. 8. Глянув я - як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу. 9. І він сказав до мене: «Проречи до духу, проречи, сину чоловічий, і скажи до духу: Так говорить Господь Бог: Із чотирьох вітрів прийди духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили.» 10. І д прорік, як він заповів мені; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги - сила-силенна люду. 11. Тоді він сказав до мене: «Сину чоловічий! Оті кості - це все дім Ізраїля. Вони кажуть: Кості наші висхли, надія наша пропала, прийшов кінець нам! 12. Тому пророкуй і скажи їм: Так говорить Господь Бог: Ось я відчиню гроби ваші, і виведу вас, мій народе, з гробів ваших, і приведу вас назад в Ізраїльську землю. 13. І зрозумієте, що я - Господь, як відчиню ваші гроби та й виведу вас, мій народе, з гробів ваших, 14. і дам вам дух мій, і ви знову оживете, і я розміщу вас на землі вашій, і зрозумієте, що я - Господь; я сказав і зроблю це» - слово Господнє.
Долина повна костей – образ Ізраїлевого дому, розбитого, пригнобленого народу, розбитої пригнобленої спільноти. Як така спільнота може ожити? Читаємо в 37, 4:
«Проречи над цими кістками й скажи до них: Ви, сухі кістки, слухайте слово Господнє!
Пророк вчинив згідно Господнього Слова і який був результат?
Я прорік, як мені було наказано; і як я пророкував, виник шум (як в день зішесття Святого Духа знявся шум), і ось настав рух, і кістка до кістки стала наближатись – проповідь і спільне розважання Божого Слова наближають нас один до одного.
Глянув я - як ось на них жили – Боже Слово дає Боже життя, яке розливається в нас, як кров по жилах.
Глянув я - як ось на них жили, і поросли вони тілом, а зверху вкрила їх шкіра, та не було в них духу. Жили – символ внутрішнього життя, бо вкривають людину на зовні. Коли приймаєш в своє нутро Боже Слово, то плоди цього видно також назовні.
Із чотирьох вітрів прийди духу, та й подихни на оцих повбиваних, щоб вони ожили.» 10. І д прорік, як він заповів мені; і ввійшов до них дух, і вони ожили та повставали на ноги - сила-силенна люду... Чотири вітри – образ чотирьох Євангелій. Саме звідси приходить Святий Дух і ставить спільноту на ноги. Маємо перед собою образ воскресіння спільноти, завдяки пророкуванню Божого Слова. Не випадково Губерт з Романс навчав, що проповідь Божого Слова це участь у владі Бога воскрешати мертвих. Якщо в спільноті не забракне такого пророкування, вона завжди буде живою, на ногах стоятиме наповнена Святим Духом.
Пригляньмося ще одному образу спільноти – 2 Цар 4, 38 – 41:
Єлисей повернувсь у Гілгал. А була тоді голоднеча в краю. Раз якось, коли пророчі учні сиділи перед ним, сказав він своєму слузі: "Постав великого казана на вогонь й звари юшку пророчим учням.” 39. Один з них пішов у поле, щоб назбирати зела, і знайшов дику лозу, нарвав з неї овочів повну одежу, прийшов і накришив їх у казан з юшкою, бо не знав, що то було. 40. Налили людям їсти. Як тільки ті скуштували юшки, закричали: "Смерть у казані, чоловіче Божий!” І не могли їсти. 41. Тоді Єлисей сказав: "Принесіть муки!” І всипав її в казан і сказав: "Наливай людям, нехай їдять.” І не було вже нічого шкідливого в казані.
Пророчі учні, які їдять з одного горшка юшку – образ спільноти, яка живе разом, одним життям, клопотами радощами ітд. Один з учнів пішов на поле (поле – біблійне місце гріха: на полі Каїн вбив Авеля, блудний син також повертався з поля) і приніс дикі плоди – символ гріха. Гріх однієї людини є отрутою для всієї спільноти, гріх одного учня може бути причиною смерті в казані – смерті спільноти. Гріхи, які найбільше нищать спільноту: гордість, суперництво, брак відвертості, осудження, брак пробачення, закритість. Зверніть увагу, що в основному вони пов’язані з мовою, а мова є відображенням того, чим наповнене моє серце.
Тоді Єлисей сказав: "Принесіть муки!” І всипав її в казан і сказав: "Наливай людям, нехай їдять.” І не було вже нічого шкідливого в казані. Мука – символ роздумів над Божим Словом. Мука це – перетерті зерна, а зерно в Біблії означає Боже Слово (Мт 13). Єгипетські монахи говорили про «пережовування» Божого Слова – ruminatio, так, як пережовується їжа. Роздуми над Божим Словом, спільне розважання Божого Слова рятують спільноту від гріха, очищує спільноту від гріха:
Йн 15, 1 – 3: «Я - виноградина правдива, а мій Отець - виноградар. 2. Кожну в мені гілку, яка не приносить плоду, відрізує він. А кожну, яка вроджує плід, він очищує, аби ще більше плоду давала. 3. Уже і ви чисті -, словом, яким промовляв я до вас.
Проповідь Божого Слова оздоровляє спільноту. Зверніть увагу на євангельські описи зцілень – вони зазвичай відбуваються в якісь спільноті (синагога, дім, родина), де навчає Ісус, тобто в спільноті, де є проповідь Божого Слова:
Ісус (...), увійшовши в синагогу, узявся навчати (...) А був якраз в їхній синагозі чоловік з нечистим духом (Мк 1, 21.23)... Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі 2. І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом. 3. І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо (Мк 2, 1 - 3).
Ісус навчав в одній з синагог у суботу. 11. Була ж там одна жінка що її тримав дух у недузі вісімнадцять років: вона була скорчена й не могла ніяк випростатись. 12. Побачивши її Ісус, покликав і промовив до неї: "Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.” 13. І поклав на неї руки й вона зараз же випросталась, і почала прославляти Бога. 14. Тоді начальник синагоги, обурений, що Ісус оздоровив у суботу, озвався і мовив до народу: "Шість день є, коли маєте працювати; тоді, отже, приходьте й оздоровляйтесь, а не в день суботній.” 15. Господь у відповідь сказав до нього: "Лицеміри! Чи кожний з вас не відв'язує свого вола або осла від ясел і не веде його поїти? 16. Цю ж жінку, дочку Авраама, що її сатана зв'язав ось вісімнадцять років, не треба було від цих узів звільнити в день суботній?” 17. І як він говорив це, усі противники його засоромились, а ввесь народ радів усім славним вчинкам, які він зробив (Лк 10, 1 – 13)... В цих описах звільнення і оздоровлення відбуваються в спільнотах, де Ісус проповідує Боже Слово. Чому це так важливо? Спільні роздуми над Святим Письмом вимагають смирення і відвертості оди для одного, також під час таких роздумів брати у спільноті, ділячись, як це Слово промовляє у їхньому житті, відкриваються один на одного. Ориген говорить, що завдяки читанню Святого Письма людина стає anima ecclesiastica – душа наповнена церковним мисленням (PG 13, 166).
"Вдячний Богу за свій власний досвід. Коли я прийшов в монастир, то в перших днях, було безліч проблем в нашій спільноті послушників. Нас було на початку 24 чоловіка, з них 8 чужоземців, серед яких і я знаходився. Клопоти були найрізноманітніші, починаючи від різного бачення Європи і світу, а закінчуючи на примхах особистого характеру. Але кожного тижня ми спільно збиралися читати Святе Письмо, зазвичай в суботу ввечері ми роздумували над недільними літургічними читаннями. Після прочитання текстів, кожен мав можливість поділитися тим, що його нуртує, що переживає, як це Слово промовляє до Нього особисто. З часом ця наша громада перетворилася на найбільш дружню спільноту. До сьогоднішнього дня своїх найкращих друзів маю з посеред людей, з якими мене поєднує Слово Боже. Сьогодні, коли протягом декількох років, займаюся душпастирством як священик, бачу плоди Божого Слова в спільнотах, які дбають, щоб у них Його не забракло."
Єврейська традиція (Талмуд) пояснює зв'язок читання Тори зі спільнотою в радикальний спосіб, вплив Божого Слова на спільноту: Коли б троє їли при одному столі і не розмовляли про слова Тори, то це так, якби вони споживали жертвоприношення, які призначенні були для мертвих ідолів, адже сказано: «Тому столи скрізь повні блювотиння й посліду: нема чистого місця» (Іс 28, 8). Коли б однак троє їли при одному столі і розважали про слова Тори, то це так, якби вони їли за столом Всюдисущого, адже сказано: «І він сказав мені: «Це стіл, що перед Господом» (Єзк 41, 22) (Авраам Кохен).
Боже Слово роздумувань в спільноті братів набирає ще багатшого значення для тебе. Папа Римський Григорій Великий в своїй проповіді на Книгу Єзекиїла говорить:
"Знаю з досвіду, що багато справ зі Святого Письма, яких я не зміг зрозуміти сам, я зрозумів серед братів. Справді, Бог, дає мені те, що дає моїм братам. Це Божа благодать дає мені розуміння Святого Письма, і для вас я навчаюсь того, що вам потім переказую. Часто слухаю з вами того, що потім проповідую вам."
Святий Григорій посилається на досвід, який він мав раніше в монастирі: монахи разом збиралися ввечері і роздумували над словами Святого Письма. Ця духовна учта називалася - COLLATIO
