Проповідь Блаженнішого Святослава у Львівській семінарії Святого Духа (12 червня 2011 року)
Проповідь Блаженнішого Святослава у Львівській семінарії Святого Духа (12 червня 2011 року)
Царю небесний, Утішителю, Душе Істини що в сюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни і спаси, Благий, душі наші!
Преосвященний владико Венедикте Всесвітліший отче Миколає, Ректоре Семінарії, Всесвітліший отче Борисе, Ректоре Університету Всечесні отці, шановні викладачі та працівники семінарії, улюблені Богом брати семінаристи, дорогі у Христі брати і сестри.
Слава Ісусу Христу!
Як чули ми сьогодні з читання Діянь Святих Апостолів, у п’ятдесятий день після Пасхи, апостоли були зібрані всі разом на молитві (пор. Діянь 1,2) для святкування єврейського свята П’ятидесятниці. Цього дня, відповідно до приписаних звичаїв, відзначалося свято великого дару Божого Його вибраному народові через боговидця Мойсея: дару Божого Закону на горі Синай. Цей Божий закон, Тора, був закарбованй божим перстом на кам’яних таблицях, які Мойсей перейняв і передав народові. Цей Божий Закон став розрадою та втіхою для подорожуючого Божого люду. Ось чому співає пророк Давид: «Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй! – і продовжує − Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.(Пс.118, 92,105). Саме тому, у сьогоднішньому євангельському читанні чуємо слова: «Проклятий той народ, що закону не знає!» (Йо. 7, 49). Однак мабуть зібрані на молитві апостоли навіть не могли передбачати, що саме того дня Господь сповнить обіцянку, про яку Ісус Христос стільки раз навчав своїх учнів. В день П’ятидесятниці у вигляді вогняних язиків Він зіслав на апостолів свого Животворящого і Всеосвячуючого Духа, того Утішителя, який би став остаточною розрадою людині в її дорозі до Бога. Синайський дар Божого Закону був лише прообразом та провісником досконалого Дару Любові Бога Отця людині – дару Божественної Особи, Особи Пресвятого Духа. Про цей Дар, св. Іларій з Пуатьє говорить ось так: «Він залишається з нами аж до кінця світу, є потіхою у нашому очікуванні, є запевненням сповнення нашої надії у майбутньому, є світлом нашого розуму, сяйвом нашої душі» (De Trinitate 2, 35).
Царю небесний, Утішителю, Душе Істини, що в сюди єси і все наповняєш, скарбе дібр і життя подателю Святий Дух, оця божественна животворяща сила вічної Божої любові, якою Отець у Своєму Сині сотворив усе, огортає Всесвіт та підтримує його в існуванні. Ця третя Особа Пресвятої Трійці входить у глибини людського серця, яке відкрите на сприйняття цього Божественного Дару і зігріває, просвічує, преображає та освячує людську особу діючи з її нутра. Цей новий закон Духа, закон Любові, вже не запишеться на кам’яних таблицях, але вимальовується як Образ божий у серці людини. Тому ап. Павло навчає: «А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче!»(Гал.4,6). Цим від каже, що Дух Святий не є якоюсь зовнішньою силою, кимось «чужим» для віруючої людини. Він є Тим, хто встановлює постійний та діяльний зв’язок між нами та Пресвятою Трійцею, є носієм божественної благодаті, тобто чинить нас здатними постійно перебувати в Бозі та отримувати божі дари, бо «хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним» (1Кор.6,17).
Перебуваючи в нас як наш божественний Учитель, Дух Святий робить нас здатними пізнати Бога. Каже ап. Павло: «Нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини.» (1Кор.2,10). Саме діянням Святого Духа ми можемо розуміти і прийняти Його Слово, пізнати себе і своє власне життєве покликання. Саме Він є нашим Учителем молитви, «бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями.» (Рим.8,26). Ось чому кажемо, що без життя молитви у Святому Дусі немає істинного богослов’я і справжнього духовного подвигу, а всяка людська премудрість та побожність є порожньою та безплідною.
Царю небесний, … прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни Кожним нашим гріхом ми завдаємо собі рани, а нашою скверною пориваємо зв’язок з нашим Творцем. Діяльна присутність Святого Духа в людині є уздоровляючою. Він гоїть своєю благодаттю наші гріховні рани та очищає нашу скверну. Цей Божественний Утішитель є тим лікарем, який відновляє цілісність людської особи та робить її здатною любити, любити Бога і ближнього. Лише у Дусі Святому ми можемо будувати єдність та гармонію як в середині нашої істоти, так і в стосунку до нашого ближнього. Святий Дух є духом єдності та сопричастя між людьми. Апостол Павло наголошує, що «ми всі одним Духом охрещені в тіло одне, чи то юдеї, чи геллени, чи раби, чи то вільні, і всі ми напоєні Духом одним». (1Кор.12:13). Ось чому Святі Отці навчали, що в День П’ятидесятниці народилася Церква Христова яка животвориться, росте в цьому єдиному Дусі, уділяє Його всім людям і промовляє різними мовами до всіх народів.
В Діяннях Апостолів ми чули сьогодні, що отримавши вогненні язики апостоли «сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав… А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!»(Дiї.2,4-7). У відомій ранньохристиянському Слові на П’ятидесятницю, незнаного автора із північної Африки читаємо таке: «коли хтось сьогодні скаже комусь з нас: Ти отримав Святого Духа, то чому не говориш мовами? Мусиш відповісти так: Певно, що говорю різними мовами, бо я є членом Тіла Христового, тобто Церкви, яка говорить усіма мовами!..» Сьогодні наша Українська Греко-Католицька Церква, справді живе і голосить Слово Боже різними мовами, в різних культурах і країнах, але промовляє в єдиному Святому Дусі, що є джерелом її єдності, святості та різноманітності дарів. Це до нас той древній християнський проповідник сьогодні промовляє: «Святкуйте цей день як члени єдиного Тіла Христового. Ви надаремно будете святкувати (цей празник), якщо не станете Тим, (зіслання) Кого святкуєте, тобто не відчуєте себе в єдності з Церквою, яку Христос наповняє Святим Духом, поширює її по цілому світі та, будучи визнаний нею, привселюдно визнає її своєю!»
Царю небесний, Утішителю, Душе Істини … спаси, Благий, душі наші! Дорогі отці і браття! Для мене сьогодні є особливим Божим даром могти призивати Духа Святого на нашу Церкву, знаходячись посеред спільноти Львівської Духовної Семінарії. Саме на цій спільноті справджують Христові слова сьогоднішнього євангельського читання: « Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є. Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.» (Iван.7, 37,38). Саме звідси, з цієї Семінарії, ось уже більше як два століття витікає жива вода Святого Духа, яка оновляє нашу Церкву і тамує спрагу за Богом у нашому народі. Варта лише сьогодні згадати отця Маркіяна Шашкевича, який горів Духом Святим і першим промовив Божим Словом до нашого народу у його рідній, українській мові. Цього року ми будемо святкувати десятиліття беатифікації блаженним папою Іваном Павлом ІІ новомучеників нашої Церкви – випускників та вихователів цієї Семінарії. Вони серед різноманітних мук та навіть своєю смертю проголошували величні діла Божі аж до краю землі, будучи свідками єдності Христової Церкви та її невмирущості. Вони є свідченням того, що Семінарія Святого Духа у Львові справді є і буде середовищем та видимим знаком Його особливої присутності у нашій Церкві, джерелом, з якого повстає національне і духовне відродження нашого народу.
В цей день храмового празника, хочу привітати тих братів першого курсу, які сьогодні зодягнулися силою з висоти: отримали духовний стрій – підрясник. Бажаю Вам сповнятися щодня Святим Духом у цьому святому храмі. Пам’ятайте що лише за Його діянням та через Його просвічення зможете зростати у своєму покликання через молитву та щоденне звільнення від гріха. Особливо вітаю цьогорічних випускників. Браття! Будучи обдаровані різними дарами Святого Духа плекайте у себе Його плоди! Сміливо йдіть до сучасних людей, голосіть Слово Боже тою мовою і тими засобами, які будуть зрозумілими для них, та отримавши благодать священства уділяйте їм життя вічне через дію Святого Духа у Христовій Церкві.
Тут, у семінарії Господь зроджує майбутнє нашої Церкви. Хочу висловити свою глибоку вдячність духівникам, вихователям та викладачам цієї Семінарії. Закликаю всіх вірних нашої Церкви, жертводавців та всіх добрих людей підтримати працю та розвиток цієї спільноти. Вкладаючи у Семінарію ми будуємо завтрашній день нашої Церкви і народу. Нехай Дух Святий, що його Господь щедро виливає на нас у цей день, буде для всіх Вас найкращою нагородою за Вашу працю, молитву і жертву.
«Святий Боже, що все твориш Сином, за співдіянням Святого Духа! Святий Кріпкий, що нам Отця об’явив і в світ послав Святого Духа! Святий Безсмертний і Душе – Утішителю, що від Отця виходиш і в Сині перебуваєш: Тройце Свята, - слава тобі!» (Служба П’ятидесятниці). Амінь.
