З Главою Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішим Святославом (Шевчуком) ми зустрілися в резиденції під Києвом, де він мешкає разом з Архієпископом Блаженнішим Любомиром (Гузаром) та Секретарем Синоду Владикою Богданом (Дзюрахом).
12 дня. Глава Церкви без хвилини запізнення спускається з другого поверху. Люб’язно вітається, розповідає декілька жартівливих історій і приступаємо до інтерв’ю.
- УГКЦ та багато громадських організацій і взагалі велика частина України закликали Януковича не підписувати закон про мови. Він усе-таки підписав його. Чому, на Вашу думку, пан президент не прислухався до таких закликів?
В Іспанії дослідниця представила нові аргументи, що засвідчують справжність Туринської Плащаниці.
Зокрема, тканина, в яку після розп'яття, за переказами, був загорнутий Ісус Христос, містить пилок 2-тисячолітньої давності, що свідчить про давні обряди поховання на Близькому Сході, - розповіла на прес-конференції у Валенсії дослідник Марція Бой. Отже, це не середньовічна підробка, а справжня Плащаниця.
Втім, аргументи, що пролунали у Валенсії, не нові. Ще в 1970-ті рр. швейцарський вчений Макс Фрей звернув увагу на стародавній пилок декількох десятків рослин, виявлений на тканині Плащаниці.
У середу, 30 травня 2012 року, в Римі, у приміщенні Будинку Уряду, відбулося друге засідання перманентної конференції «Релігії, культура та інтеграція». Цього разу новостворений дорадчий орган при Італійському міністерстві з міжнародного співробітництва та інтеграції розглядав питання інтеграції дітей іммігрантів у контексті італійської національної системи освіти і виховання, співжиття між різними культурами та посередницьку роль у цьому процесі з боку релігій, до яких приналежні іммігранти.
Робоча нарада відбулася за участю ініціатора заходу, міністра з міжнародного співробітництва та інтеграції Андреа Ріккарді (Andrea Riccardi) та віце-міністра освіти, університету і наукових досліджень Марка Россі Дорія (Marco Rossi Doria).
«Якщо ми говоримо про одну Церкву Київської традиції, яка, на жаль, у своїй історії розкололася на чотири, ми повинні повернути це назад не на підставі політики, а на підставі релігії, нашого ставлення до Бога. Саме на таких засадах ми повинні працювати і на тому повернути ту єдність, якою втішалася Київська Церква тисячу років тому».
Хто переможний – він одягнеться в одежі білі, і вже не викреслю його з книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем моїм. Одкр. 3, 5
Улюблена в Христі українська молоде!
Переживаючи Квітну неділю, яка безпосередньо підводить нас до таїнства Пасхи Господньої, знову звертаюся до вас зі своїм словом. Найперше хочу подякувати вам за всі можливості зустрічей та спілкування з вами впродовж останнього року. Здійснюючи візити до наших громад у різних країнах світу, я шукав цих зустрічей. Свою радість з приводу пережитого хочу висловити словами блаженного Папи Івана Павла ІІ: «Я чекав на вас і ви прийшли, і я вдячний вам за це!»
25 березня в багатьох країнах світу - Аргентині, Чилі, Гватемалі, Іспанії, Словаччині, Білорусі та багатьох інших - наголошується День ненароджених дітей або День молитви за ненароджених дітей. Метою ініціативи - захистити права зачатої людини і, перш за все, молитися, щоб день за днем в світі зменшувалася кількість абортів.
Дата 25 березня вибрана не випадково, адже в цей день за новим стилем припадає свято Благовіщення Діві Марії. В цей день відзначаємо подію, яка є початком історії спасіння: Пречиста Діва Марія, відповідаючи на оповіщення архангела Гавриїла, що Вона стане Матір'ю Сина Божого, дала Свою покірну згоду.
Кожен ювілей наших слуг Божих та ісповідників віри – це не лише добра нагода соборно згадати їхні імена і всім Божим народом нашої Церкви помолитися за упокій їхніх душ та просити Бога про їхню прославу на землі: ми робимо це постійно. Відзначення ювілеїв – це також і духовний привілей нового спілкування зі світочами нашої церковної історії, що здійснюється через читання їхнього слова та осмислення їхнього чину. Це робить нас причасниками їхньої мудрості та вдячними спадкоємцями їхнього досвіду.
Цього року наша Церква відзначає 120-річчя з дня народження ісповідника віри Патріарха Йосифа (Сліпого). Хоча вказана дата є тризначним числом, це не повинно нас бентежити: Патріарх Йосиф – наш сучасник! У цьому легко переконатися, коли зануритися в обставини його життя чи ознайомитися з його пастирським словом. Своєю візією майбутнього він на кілька десятиліть випередив свою епоху – щоб опинитися поруч із нами в нашому сьогоденні.
Блюзнірства на адресу Бога, крики, неприродні рухи. Така поведінка одного з учнів у Красніку (Польща, Люблінське воєводство) налякала вчителів. Ще в школі за хлопця молився священик. А завершилася справа візитом до екзорциста.
Що таке «неприродні рухи»? Хлопчик постійно погойдувався, сидячи за партою. Його привели в кабінет шкільного педагога, і там почалося: блюзнірства, крики чужим голосом, напружені вигинання тіла. Вочевидь ситуація була нетипова. За два дні все повторилося. Тільки вже з іншим учнем…
«Зважаймо один на одного, заохочуючи до любові й до діл добрих» (Євр. 10, 24).
Браття і сестри!
Великий піст дає нам ще одну нагоду замислитися над серцем християнського життя – любов'ю. Адже це справді сприятливий час, щоб через Слово Боже і святі тайни ми відновили свій шлях віри, як особистий, так і спільнотний. Це шлях позначений молитвою, діленням, тишею і постом, час очікування пасхальної радості. Цього року хочу запропонувати декілька думок у світлі короткого біблійного тексту, взятого з Послання до євреїв: «Зважаймо один на одного, заохочуючи до любові й до діл добрих» (Євр. 10, 24). Це речення з уривку, у якому автор закликає надіятися на Ісуса Христа як первосвященика, який здобув для нас прощення та доступ до Бога. Плодом прийняття Христа є життя, основане за трьома богословськими чеснотами, що означає прийти до Господа «із щирим серцем у повноті віри» (Євр. 10, 22), непохитно тримати «визнання нашої надії» (Євр. 10, 23), стараючись разом із братами постійно «поступати з любов'ю і робити добрі діла» (Євр. 10, 24). Також для того, щоб підтримувати цю євангельську поведінку, важливо брати участь у літургійних та молитовних зустрічах спільноти, зважаючи на есхатологічну ціль – повне сопричастя у Бозі (Євр. 10, 25). Акцентую увагу на 24 стиху, який у кількох словах пропонує цінне і завжди актуальне повчання про три аспекти християнського життя: увагу до ближнього, взаємність і особисту святість.