БЛАЖЕННОЇ ПАМ'ЯТІ СВЯЩЕННОІЄРЕЮ МИХАЙЛУ БІГУНУ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ...

Сорок днів вже мина, як отця Михаїла нема

Наші очі його виглядають,

Як ходив, Служби Божі у Храмі служив,

Тільки в думках споминаю

Нераз зроню сльозу,

Подивлюсь вдалечінь наче все у тумані,

Був о. Михаїл і нема 

На Височанці у могилі сумній спочиває.

На Різдво Христове сумна вістка

Облетіла навколишні села,

Бо Ваша, отче, усмішка,

Завжди була весела

Вас, отче, в путь останню проводили

З усіх парафій священики, ваші вірні друзі,

Бо до Вашої втрати не були байдужі.

А за Вами,отче,плачуть малі оченята

Бо для нас парафіян,

Для церкви Святого Божого Архистратига Михаїла

Ввелика утрата.

Отче Михайле,що Ви наробили

Ви свою велику священичу родину тяжко засмутили.

«За мною не плачте,за мною не тужіть

Зговоріте «Отче Наш»,мою душу облегшіть».

На все, отче, була така Божа воля,

Щоб квітами вам встелена до Царства дорога

Отець Михаїл уже перед престолом Божим стоїть

Здає екзамен свого священичого життя,

А ми його оплакуєм в кожнім серці з болем.

Бабусю, матусю, татусю, рідні брати мої

За мною не плачте, за мною не ридайте

А моїм сиротам в життю поміч дайте

Оксано, дружино, все мені прости

На моїй сумній могилі, тільки квіти поклади,

Вам отче Михаїле ще жити і жити,

Дітей ростити, дружину любити,

А смерть невблаганна на то не дивилась

Нас з тобою, рідна, вона розлучила.

Наші очі, отче,будуть Вас виглядати

Хто прийде наші хати на Йордан святою водою окропляти?

Хто на цвинтар сумний той піде

То попрошу могилу мою не минайте...

Хто свічку засвітить, хто квіти принесе,

а хто «Отче Наш» відмовляйте

Отця Михаїла Бігуна добрим словом в життю споминайте.

«Я у Вас, рідні, не прошу нічого,

Тільки прошу я, прошу одного:

Не судіть, не судіть мене строго,

Бо я уже прах,

Я вже в себе вдома,

А Ви ще в гостях»...

М.Бенько