У храмі св. Архистратига Михаїла 8 січня, на Собор Пресвятої Богородиці і св. Йосифа Обручника Спілка Католицької Молоді представила вертепне дійство приурочене 25-ій річниці виходу УГКЦ з підпілля.

З благословення декана Калуського, митрофорного проієрея о. Михаїла Бігуна молодь охоче взялася за постановку вертепу, ідейним натхненником якого була катехит парафії с. Маркелла, ЧСВВ. У вертепі загалом взяло участь 20 чоловік. Виконували колядки переважно хористи. Щира подяка Сенчій Марті Йосипівні, учасниці хору під керівництвом п. Марії Целіковської, яка зіграла бабусю і двом діткам – Назару Капустяк, який прислуговує в церкві і Вікторії Галущак учениці катехитичної школи, які радо погодилися зіграти у вертепі.

Колядки, які лунали під час вертепу змінювали собою 3 сцени. Тісно переплетене теперішнє з минулим переміщало глядачів із сучасності у гірку давнину. У вертепі бабуся розповідаючи про Різдво своїм внукам поринає в спогади 25-річної давності, коли люди без жодного остраху за власне життя спішили до хати підпільного священника, щоб відправити святочну Літургію і гідно зустріти Новонародженого Дитятка Божого на світ. Одну з таких Різдвяних Служб перервав служитель ворожої влади зі своїми солдатами, можна собі уявити, яка доля спіткала б бідних людей, якби не велике Боже милосердя і крихта любові у серці лейтенанта. І знов колядка повертає глядачів у сучасність, де в гості до бабусі з дітьми заходять ангел, пастухи і колядники, вітаючи з народженням Сина Божого на світ і бажаючи всіх гараздів у їх домі. Останню колядку «Небо і земля нині торжествують» співали вже цілою Церквою. На завершення вертепу з подячним словом виступив о. Михаїл Бігун і всі стали до спільного фото.

Метою вертепу було не тільки, комусь пригадати, а комусь показати як важко було в часи підпілля греко-католицьким священикам сповняти своє служіння, а також передати емоції і почуття, які наперекір тривогам і непевності тих часів, виявляли ревну віру людей для яких Бог був центром життя. Серце кожного з нас також щемить від страждань і болю, які бачимо зараз на теренах власної держави, але чи виявляємо ми таку ж віру, яку виявляли люди в часи підпілля? Якщо кожен із присутніх у церкві хоча б на секунду замислився над своїм духовним життям, то старання молоді не були марними...

фото Юрія Барни

Христос Рождається! Славіте Його!