 Великий піст — найважливіший і найдавніший з усіх багатоденних постів. Це своєрідна підготовка до найбільшого християнського свята — Святої Пасхи (Великодня).
Протягом сорока днів, що відводяться для цього, люди мають відмовитись не лише від їжі тваринного походження, а й від усіх спокус, розваг та веселощів.
Ісус Христос був розп’ятий на хресті за наші з вами гріхи і воскрес задля нашого спасіння. Саме тому день Його Воскресіння вважається чи не найважливішим днем у всій історії людства, до зустрічі якого люди мають готуватись з хвилюючими перед-чуттями та молитвою в серці.
Піст без молитви — дієта
Так уже повелося, що більшість людей, чи то через недобру освіту, чи то через слабку віру, сприймають піст зов¬сім не так, як про те пише Закон Божий. Здебільшого, до нього ставляться як до ще одного способу «скинути вагу», як до обов’язкової дієти. Але піст має зовсім інше призначення в житті кожного з нас. І тут надзвичайно важливу роль відіграє саме духовна його складова.
«Піст — це час молитви та покаяння. Це час виховання волі та смирення тіла, — ділиться з «УМ» архімандрит Євстратій (Зоря), прес–секретар Київської патріархії. — На жаль, часто ми звертаємо увагу більше на тілесну сторону посту, на те, щоб утримуватись від м’ясної їжі, від молочних продуктів. Але без духовної частини — це звичайна дієта. Духовна ж частина полягає в тому, щоб людина більше приділяла уваги своєму духовному життю, спілкуванню з Богом, молитві, розмірковуванню над своїм життям. Цей час, окрім усього, найбільш придатний до сповіді, до покаяння, до того, щоб прийняти святе причастя. До того ж, це час, коли треба обмежити будь–які розваги».
Мало хто знає, що приготування до Великого посту починаються задовго до визначеного дня. Зокрема, протягом Масляного тижня, так званої Масляниці, треба поступово виводити з ужитку м’ясо.
Великий піст триває сім тижнів і ділиться на чотири частини: Чотиридесятниця (40 днів), Лазарева субота (Вербна субота, 1 день), Вхід Господа в Єрусалим (Вербна неділя, 1 день) та Страсний тиждень (6 днів). Таким чином, піст триває 48 днів.
Чотиридесятниця нагадує нам про сорок днів, які провів Ісус у пустелі, готуючись до проповіді. Страсний тиждень (Страсна седмиця) — останній тиждень Великого посту. Цей період присвячується згадкам про зраду, страждання, смерть на хресті та поховання Ісуса Христа.
«Є одне таке тлумачення посту, — продовжує Отець Євстратій, — що він є своєрідною десятиною життя. Адже ми знаємо ще зі Старого Завіту, що Бог заповідав людині приносити в жертву десяту частину від плодів своєї праці. Так от піст складає приблизно1/10 частину року. Таким чином, це своєрідна десятина, яку ми приносимо Богу».
Медицина — за і проти
Працівники медичної галузі до посту ставляться по–різному. Одні вважають його надзвичайно корисним для організму, так званим «відпочинком», інші ж навпаки — застерігають від несподіваних наслідків.
«Я знаю дуже багато випадків, коли піст (утримання від продуктів харчування тваринного походження) дуже позитивно впливав на організм людини. І спостерігались значні покращення стану здоров’я навіть у тих людей, які мали захворювання шлунково–кишкового тракту», — поділилася з «УМ» дієтолог Олена Попова. Під час посту, за словами деяких медиків, організм людини очищується від шлаків, токсинів, зайвої рідини тощо. Якщо правильно поститися, то можна навіть поліпшити артеріальний тиск, урівноважити та зміцнити нервову систему. Зокрема пости допомагають позбавитись від багатьох хронічних захворювань, адже основний «курс» спрямований саме на «очищення» всього організму.
«Важливо пам’ятати, що ми є цілісними людьми. І душа з тілом у нас — одне ціле. Тому те, що стосується тіла — впливає і на душу, а те, що стосується душі, впливає і на тіло. Ми маємо цілісно проводити в тому числі й піст», — переконаний архімандрит Євстратій (Зоря).
Проте, нерідко медики наголошують на тому, що піст протипоказаний практично всім, хто має захворювання кишково–шлункового тракту, також виразку шлунка, гастрит, панкреатит, холецистит та діабет. Адже цим людям, як правило, доводиться і так, протягом життя, дотримуватись спеціальної дієти. Окрім того, відмовляючись від продуктів тваринного походження, ми «перекриваємо» джерело надходження до нашого організму білка. Здорова людина, за словами лікарів, може «компенсувати» його рослинним білком, збільшивши у своєму раціоні кількість бобових та вживати більше грибів.
Стосовно того, чи мають постувати діти — особливих протиріч у медицині немає. «У будь–якому разі дитяче харчування має бути збалансованим. У меню мають бути абсолютно всі необхідні дитячому організмові вітаміни та поживні речовини, — переконує лікар–гастроентеролог київського міського гастроентерологічного центру, Катерина Кваченюк. — Я б не радила допускати до посту дітей до 12 років».
Поститись не означає голодувати
Багатьом здається, що піст — це звичайнісіньке голодування. Але, насправді, це не так. Про неймовірно велику кількість оригінальних рецептів пісних страв знали ще за часів хрещення Русі. Рецепти таких страв тоді не записували, адже не було кулінарних книг, натомість їх передавали з покоління в покоління. І хоч змінювались часи, та суттєвих змін у технології приготування не було. Тому в пісні дні XVI ст., так, як і до кінця XIX ст., вживали ті ж самі страви, що готувались ще за часів рівноапостольного князя Володимира.
Сучасний асортимент пісних страв та продуктів на ринках та навіть у магазинах просто шокує. Окрім фруктів, овочів, сої та всіх можливих салатів та напівфабрикатів, можна зустріти навіть пісний майонез до складу якого не входить звичний яєчний порошок (окремо постає питання про його користь).
Проте виділити «заборонену» їжу, як виявилося, не так вже й просто. Хто б міг подумати, що недозволені інгредієнти можуть «ховатися» навіть у таких, на перший погляд, безневинних продуктах, як, скажімо, жувальна гумка. Чому? Досить просто. Тому що до складу більшості «жуйок» входить желатин тваринного походження, який автоматично підпадає під заборону.
Меню
Правила посту не на стільки суворі, щоб змушувати людину дотримуватися в обов’язковому порядку всіх законів, розроблених монастирями ще в Середньовіччі. Бо дуже часто витримати піст важко та складно. Саме тому для деяких осіб (вагітних жінок, матерів, які годують, та хворих) існують численні послаблення. «Якщо ми знаємо, що з тих чи інших обставин, життєвих чи сімейних, або ж через те, що ми не зовсім готові до того, аби дотримуватись посту відповідно до усіх правил, то можна, порадившись із священиком у храмі, знайти індивідуальну «формулу» посту, яка буде найбільш прийнятною, — погоджується архімандрит Євстратій (Зоря). — В окремих випадках можуть бути дозволені і риба, і молочна їжа, і навіть м’ясо. Скажімо, з понеділка по п’ятницю людина буде дотримуватись посту, а в суботу та неділю дозволяти собі непісну їжу».
Лікарі рекомендують також напередодні посту відвідати медичний заклад, щоб отримати пораду від спеціаліста–гастроентеролога.
Отож перед тим, як увійти в піст, доречно буде продумати своє меню на ці сорок днів. Звичайно, харчуватися лише сухарями та квашеними огірками — зовсім не обов’язкова річ, адже заробити собі гастрит таким чином дуже просто. «Треба навчитись дуже уважно слухати свій організм. І розуміти, що йому потрібно», — переконують дієтологи.
Звичайно, найбажанішими «гостями» в нашій оселі, на час посту, є фрукти та овочі. В них міститься чимало вітамінів, мінеральних та поживних речовин, що необхідні нашому організму. Не менш популярними є різноманітні каші та супи. На перший погляд все це може здатися занадто скромним і не занадто смачним, але... Існує безліч способів і можливостей «удосконалити» та урізноманітнити своє меню. Ось хоча б асортимент різних продуктів у супермаркетах... У дні посту тут можна знайти навіть спеціальні стенди з пісною їжею. У мережах магазинів на кшталт «Сільпо», «Мегамаркет» та «Фуршет» кухарі готують чимало пісних страв та салатів (вартість порції — від 2,5 до 10 грн.). Тож кожен може знайти щось особисто для себе.
ПІСНЕ МЕНЮ
Картопляний суп із часником:
Необхідні інгредієнти (4 порції):
* 1 головка часнику
* 4 картоплини (нарізані кубиками)
* 1,75 л овочевого бульйону
* сіль
* чорний молотий перець
* петрушка
Спосіб приготування:
Розігріти духовку до 190 градусів. Покласти неочищений часник на деко і запікати протягом 30 хвилин, доки він не стане м’яким зсерединини. Відварити картоплю до напівготовності. Закип’ятити бульйон і додати в нього картоплю. Почищений часник вичавити. Додати до супу і приправити за смаком. Варити 15 хвилин і подавати, прикрасивши петрушкою.
Гриби тушковані з рисом
Необхідні інгредієнти:
* 300 г солених, або 50 г сушених грибів
* 60 мл рослинної олії
* 2 цибулини
* 1 ст. ложка томатної пасти
* сіль
* петрушки
* 2 стакани крупи
Спосіб приготування:
Нарізані шматочками гриби і цибулю обсмажити в олії. Потім насипати промиту крупу і влити 2 склянки гарячої води. Тушкувати доти поки крупа не стане м’якою. Далі додати томатну пасту та посолити.
Подавати, прикрасивши петрушкою
ПАМ'ЯТАЙТЕ, ЩО...
— Переїдати в піст не можна. Навіть якщо ви обмежитесь пісними стравами.
— По закінченню посту до традиційного режиму харчування треба переходити поступово, не об’їдаючись одразу ж жирним м’ясом.
— Якщо ви суворо дотримуєтесь правил посту і протягом перших двох днів не вживаєте їжу взагалі, то у наступні декілька днів вам краще обмежити вживання солі та соленої їжі.
Ірина ЧИМИРИС. – «Україна молода», № 046, 7 березня 2008 року
• http://www.umoloda.kiev.ua/number/1120/161/40005/
|
