Українська
Греко-Католицька Церква

Понеділок, 24.07.2017, 15:48

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гості" | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Розділ сторінки











Форма входу





Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 189

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Головна » 2011 » Липень » 23 » І дякувати будемо від нині і довіку за найсвятішу нашу Зарваницю
16:57
І дякувати будемо від нині і довіку за найсвятішу нашу Зарваницю

Відвідуючи святі місця, бачимо багато людей. Бачимо всіх разом, але розуміємо, що єдності між ними немає. Одні ступають по Святій землі, але серцем далекі від неї, інші оглядають Святині, але залишаються духовно сліпими, ще інші багато фотографують, але враження залишаються не більше, як на папері…


Не один випадок, але воля Божа зібрала групу паломників з Калуша, які виявили бажання пережити відчуття радості під материнською опікою Пресвятої Богородиці – Матінки Божої Зарваницької, перебуваючи на спільній молитві. По дорозі на прощу до Зарваниці ми складали спільні намірення нашої молитви. Ми, найперше, дякували Богові і Його Найсвятішій Матінці за кожен прожитий день, за покров і заступництво, за дар батьківства, за зіслані ласки. Просили божого благословення для наших родин, парафій. Перепрошували за всі гріхи і прогрішення. Просили прощення у ближніх і прославляли та звеличували Господа Бога І Пресвяту Богородицю в молитвах і піснях. І ніхто не залишався байдужим чи холодним на молитві. Про це говорили не уста, це підкреслювала грайлива сльоза на очах: чи то сльоза радості, чи переживання, а може жалю?!

В часі молитви на вервиці ми роздумували над життям Пресвятої родини і примірювали на себе всі події з їхнього життя. І знову на очах появлялися сльози. Адже в товаристві паломників були практикуючі християни, які ведуть активне молитовне життя в спільнотах при церкві святого Архистратига Михаїла, а були паломники, які вперше тримали в руках вервичку або навіть без неї пізнавали азбуку молитви на вервиці. І всі одинаково були схвильовані . Адже кожен мав потребу чи побажання, а разом з тим, слова вдячності до Господа І Матінки Небесної.

На закінчення прощі наша радість множилася, бо кожен відкрив своє серце перед ближнім і поділився тією любов»ю справжньою, християнською, якою був переповнений в часі прощі.

Двоє молодих батьків вперше вирушили на прощу, бо мали намір відвідати свого юного сина, який виконуючи громадські доручення ніс варту по збереженню спокою і порядку серед прочан на прощі. І вони навіть не підозрювали, що цей вчинок їхнього пустотливого сина став причиною навернення всієї сім»ї. Адже насправді не вони вирушили до свого сина, а Матінка Божа взяла їх за тремтячу руку привела до Свого Єдиного Сина. Це вони зрозуміли завдяки спільній молитві і роздумам над таємницями вервиці.  Ще одна прочанка Орися дякувала Богові, що направив її стопи на дорогу до спасіння через молитву в Живій Христовій церкві. Матінка Божа покликала її під свою опіку і покровительство. Бо вона не  лише перший раз відвідала Зарваницю, але повернулася на лоно Своєї Церкви після дворічного перебування в товаристві свідків Єгови.  Ця християнка щиро тішилася спільній молитві і хотіла, щоб ця молитва не закінчувалася.   Ще одна парафіянка Наталія з Івано-Франківська також віднайшла мир і спокій в душі, отримала оздоровлення у важкій недузі. Коли збиралася на прощу їй було так важко, що вона не могла говорити. А коли поверталися з молитвою додому – їй хотілося робити щось для ближнього. Вона казала, що потребує віддавати добро, енергію, бути корисною для когось, бо переповнена  ласки і благодаті, якої інші ще не пізнали.

Час в молитві і піснеспівах минав дуже швидко. Всі щасливо розійшлися по домівках з тим Божим благословенням і живим словом в серцях а також з надією, що Господь знову покличе нас на прощу по святих місцях, де віддамо Йому славу, честь і поклін. Амінь.

 

 

 

 

 * * * * * * * * * *

Люрд, Ченстохова а чи може Фатіма

Скликає люд на прощу знову?

Ні, це Зарваницька Матінка Свята

Нас всіх запрошує в дорогу.

 

До Зарваниці на низький поклін,

Спішім до Матінки Святої,

Усердно в молитвах усі просім

Здоров"я, ласку, добру долю.

 

Благаймо зглянутись на наші сім"ї,

Батьків, онуків та дітей,

Що поручаємо в довірі

Її опіці кожен день.

 

І почерпнім води з джерельця,

Що заіскрилася мов криця,

Очистім в вірі  душу й серце,

Бо тут цілюща і жива водиця.

 

Цю воду сам Христос черпав

І дав напитись самарянці, що просила.

Навіки вірним спрагу втамував,

Така в живій воді Христовій сила.

 

У Зарваниці, мов намет, синіє небо,

Моргає зорями і місяцем ясним.

Сміється сонцем, ніжить вітром у потребі,

То щедро кропить дощиком рясним.

 

І все це – благодать небесна…

Нас так вітає Матінка Свята,

Благословенна між женами, пречудесна,

Предобра, ніжна, всеблага.

 

Єднаються в молитві тут і захід, й схід,

Простори півночі й степи південні.

На наші душі як бальзам, як майський мід,

Спливає благодать Архиєрейського благословення.

 

Ми дякуємо Богові за ласку і опіку,

За Матінку Небесну, заступницю й Царицю,

І дякувати будемо від нині і довіку

За найсвятішу нашу Зарваницю.

 

Оксана Кстенко

Категорія: Життя парафії | Переглядів: 303 | Додав: Georgij | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1  
дуже добре. Але чому вам не бути 5 серпня на прощі у Гошивськоі Матінки Божоі?

Ім`я *:
Email *:
Код *:























Друзі сайту









Радіо ДЗВОНИ - онлайн трансляція



Copyright MyCorp © 2017