РОЛЬ СВІЧКИ У НАШОМУ ЖИТТІ
Багато хто з нас не
чув і не знає, що маленька воскова свічка відіграє велику роль у людському
житті. Свічка символізує життя і є ніби нашим сигналом до неба та позивними
зв”язку з безсмертним божественним вогнем. При народженні дитини запалюється її
свічка життя – свічка Божого вогню, що має горіти протягом цілого земного життя
людини. Свічка дана Господом Богом, щоби ми не загубилися у темряві,
освітлювали свою душу. В одного вона горить яскрваво, освітлює все навколо, в
іншого – полум”ям хилиться до низу, гасне, ще в іншого – ледь помітно блимає.
Коли помирає людина,
гасне її свічка земного життя, і тоді подають ій у вічну дорогу світло –
свічку, аби не заблукала і змогла
захиститися від зграї чорної нечисті – злої сили, яка чатує на її душу. До
померлого завжди приходять зі свічкою, але тільки не до самогубців, бо вони
свідомо віддають свою душу сатані.
Християни вірять, що за допомогою свічок відганяють всяку
нечисту силу, оздоровляють хворих від різних недуг. У тяжкі похмурі дні нашого
життя ми запалюємо свічки і ставимо на їх тендітний вогник нашу тугу, біль,
печаль. І ці маленькі рятівниці приносять нам заспокоєння.
Велику поміч відчуваємо від свічок, які ставимо по наших
храмах, капличках, монастирях. Як розповідають старші люди, свічки з хлібом
ставлять по кутках помешкання для заспокоєння тих, хто з цієї родини пішов на
вічний спочинок. Хліб дають рибам, пташкам, а залишки недогорілих свічок
закопують на цвинтарі, думаючи про тих, чиї могили вже загубилися.
Ми ставимо свічки за упокій померлих душ, за здоров”я,
щасливе подружнє життя, щасливу дорогу, добру долю, відвернення зла, навернення
грішників. Ставимо свічі і просимо покровительства у Господа Бога, Пречистої
Діви Марії, у всіх святих Божих угодників. Свічка переносить світло нашого
каяття чи прохання до лиця Господнього.
Як зіницю ока, бережімо свічі нашого хрещення, одруження,
великодні, стрітенські, преображенські протягом усього нашого життя. Де свічі,
там мир, любов, благополуччя, Господь Бог.
Свічка – це життя. Тож приймаймо її ревно, хай палахкотить
вона ясно і часто. І хай свічі наших душ будуть яскравими і високими перед
нашим Творцем – Господом Богом.
о. мітрат Михаїл
Бігун
|