 Преподобний Єфрем Сирин , вчитель покаяння, народився на поч. IV ст. в м . Нізібії (Месопотамія) в християнській родині бідних селян-землеробів. Батьки намагались виховувати сина в благочесті, але він з дитинства вирізнявся запальним , легко збудливим характером, часто сварився, здійснював необдумані , легковажні вчинки. Навіть сумнівався в Промислі Божому, поки не отримав від Бога усвідомлення , котре й поклало початок його нелегкого шляху до каяття й спасіння…
Головний двигун християнського життя – покаяння. Це головна істина, яку сам добре засвоїв і нам проповідував преподобний Єфрем Сірин. "У вогняній купелі каяття, - писав преподобний Єфрем Сірин, - сам себе переплавляєш ти, грішнику, сам себе воскрешаєш з мертвих.” Такого висновку дійшов великий вчитель каяття, спочатку усвідомивши іншу істину: "Якщо Син Божий в тобі, то і царство Його в тобі. А якщо Царство Боже всередині тебе, грішнику, увійди в самого себе, шукай якнайстаранніше, і легко знайдеш його. Поза тобою смерть, а двері до неї – гріх. Увійди в себе й перебувай в серці своєму, бо там Бог.
Нагорода (чи покарання ) починається ще в земному житті людини , готується ступінню її духовної досконалості. Хто на землі виростив собі крила, той Там лине в піднебесся; хто тут очистив розум свій – той Там побачить Славу Божу; наскільки хто полюбить Бога, настільки насолодиться любов’ю Його. Людина, зумівши очистити себе й сповнитись благодаттю Духа Святого, ще тут, на землі, починає насолоджуватись Царством Небесним.
Стати учасником життя вічного , за вченням преподобного Єфрема Сірина, не означає перейти з однієї сфери буття в іншу, а означає – здобути "небесний” духовний стан. Адже вічне життя не дарується однобічно Промислом Божим, а, як зерня, проростає в людині через її діла, подвиги і безперервну боротьбу з гріхом.
Прощення гріхів в таїнстві Покаяння, за його вченням, - це не зовнішнє виправдання, не забуття гріхів, а повне їх викорінення. Сльози каяття змивають і спалюють гріх. А ще - вони животворять, перетворюють гріховне єство, додають сили "ходити шляхами заповідей Господніх”, укріплюючись надією на милість Божу.
Преподобним Єфремом Сірином написано багато піснеспівів та молитов. Його покаянна молитва "Господи і Владико життя мого” читається протягом Великого посту кожною прагнучою спасіння людиною.
Не забуваймо про цю молитву на протязі усього періоду Великого посту.
Молитва святого Єфрема Сірина
Господи і Владико життя мого духа лінивства, недбальства, властолюбства і пустослів`я віджени від мене (доземний поклін).
Дух же доброчесности, смиренномудрости, терпіння й любови даруй мені рабу Твоєму (доземний поклін).
Так‚ Господи Царю дай мені бачити провини мої і не осуджувати брата мого‚ бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь (доземний поклін).
Після цього 12 малих поклонів молячись:
Боже милостивий, будь мені грішному.
Боже очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив я‚ Господи‚ прости мені.
Після цього всю молитву: "Господи і Владико життя мого…” (доземний поклін).
 1 Горе мені! Як мені соромно!
Всередині я не такий, яким зовні виглядаю. Насправді я лише маю благочестивий
вигляд. Але не маю сили, що її дає благочестя. Як наблизитись мені до Господа
Бога, Який знає сокровенні тайни мого серця? Маю відповідати за стільки
негідних діл, що, навіть стоячи на молитві, боюся, аби з неба не зійшов вогонь
і не спалив мене. Однак не впадаю у відчай,бо уповаю на щедроти Божі.
2 Зачерствіло моє
серце, змінилися мої думки, затьмарився мій розум. Як той пес, повертаюся до
своєї блювотини(2тП2:22). Не маю правдивого каяття, не маю сліз на молитві,
хоча й зітхаю і б`ю себе в
груди, але ж вони – оселя пристрастей.
3 Там з`ясується зроблене потай і явно. Як мені буде соромно, коли там побачать мене засудженим
ті, які тут вважали
мене бездоганним!Покинувши духовне, підкорився я пристрастям. Вчитися не
бажаю, але радо повчаю інших. Підкорятися не хочу, зате люблю підкоряти собі;
працювати не збираюся, але іншим підкидати роботу охочий. Не хочу шанувати
інших, але бажаю, щоб мене шанували; не терплю докорів, але люблю докоряти; не
хочу, щоб принижували мене, а сам зневажаю інших. Розумні поради даю іншим, а
сам не дотримуюсь їх; що треба робити ,
те кажу, а що не можна й говорити, те чиню.
4 Не кажи:
«сьогодні згрішу, а завтра покаюся». Краще покайся сьогодні, бо не знаєш, чи
доживеш до завтра.
5 Согрішили ми?
Покаймося, тому що Господь приймає покаяння тих, що каються правдиво.
6 Коли согрішить
брат, - радо викриваємо його, а коли самі,- не раді викриттю.
7 Не супереч правді, і соромся твого неуцтва.
Згрішив ти – не соромся визнати твої гріхи(Сир.4
25-26) . Не гайся повернутися до Господа, і не відкладай з дня на день(Сир. 5 4-7)
|
