Неділя блудного сина (Лук.15, 11-32)

В одному часописі був описаний дуже цікавий випадок:

Батько і син. Син, який добре вчиться і ось уже має закінчити університет з найкращими оцінками. Син,від якого захоплюються всі оточуючію, подивляючи його здібності, малюючи велику перспективу у майбутнім його житті. І батько, який сильно любив свого сина і для нього готовий був прихилити небо.

І коли син має закінчувати університет і складати іспити, батько його спитав:-"Сину, який би ти хотів отримати подарунок?

Син добре подумав і сказав, що хотів мати нове ссучасне авто.

Син складає блискавично на відмінно екзамини. Приходить мить, коли батько хоче йому вручити подарунок і в бік сина протягує гарно загорнутий пакунок. Син заінтригований тим, що може бути всередині, з цікавістю розв'язує ленту, відкриває пакунок і раптом бачить страшне розчарування. Він сподівався ключі від авта, а бачить звичайну Біблію. Він бере її в руки, кидає на полицю, виходить з дому і до батьківського дому не повертається багато років.

Через кільканадцять років мама знаходить цього сина і просить,-"Батько тебе так любив, сьгодні помер твій батько, прийди бодай на похорон". Після довгих умовлянь син приходить но похорон і мати просить однуріч: -"Ти тоді так байдуже взяв це Святе Письмо й кинув на полицю.... Візьми будь-ласка його, прошу ще раз, відкрий і заглянь всередину".

Він взяв Біблію і між сторінками був закладений білий конверт. Відкриває конверт і знаходить чек, виписаний саме днем, коли він успішно здав іспити. Чек на суму, що достатньо було купити собі найкраще сучасне авто. 

-"Батько від того часу, коли ти покинув дім, ніколи не переставав за тебе думати і ніколи не переставав за тебе переживати, за тебе молитися...".

"Яких великих благ, окаянні, ми себе позбавили! Від якого ж то царства відпали ми, нужденні! Розтратили багатство, яким були наділені, заповідь переступили. Горе тобі, нещасна душе! На останок будеш засуджена до вічного вогню. Тому, перед кінцем, заклич до Христа Бога: Як блудного сина прийми й мене, Боже, і помилуй мене! "

(Стихира на вечірні Неділі блудного сина.)