Четверта неділя Великого посту

 Мр. 9:17-31

Оздоровлення біснуватого

Церква припускає, що в період посту людина більше зосереджена, більше спрямована на речі духовного життя. Тому пропонує нам ті частини Євангелія, котрі нас ведуть до зрозуміння та будування основ глибокого духовного життя.

Сьогоднішнє Євангеліє не є винятком. Вістка про оздоровлення біснуватого хлопчини є свідоцтвом про існування злих духів. Це для нас важлива вістка, тому що духовне життя християнина є майже наскрізь пронизаним боротьбою між добром і злом.

Святе Письмо мало пише про цього противника. Але всупереч тому очевидно, що історію людства неможливо пояснити без впливу злого духа. Виступає відразу на початку людської історії. Удає зі себе приятеля людей, і Адам та Єва піддаються його впливу. Диявол своє змагання виграв – стягнув людину до нещастя (див. Буття 3:1 і далі).

В Новому Завіті описано ситуацію, котра виявляє його стратегію. Публічна діяльність Ісуса Христа починається відразу після хрещення у Йордані безпосереднім конфліктом з дияволом (Мт. 4:1 і далі). Месія починає Свою діяльність принциповим вибором. Має вибрати між Божою дорогою, котра є безглуздям в очах поган та згіршенням для євреїв, та іншою дорогою, на перший погляд розумною, тою, котру йому пропонує сатана. Як колись, так і тепер виступає як приятель, котрий хоче показати шлях. Христос однак його поради від самого початку не приймає.

Диявол – дуже інтелігентна духовна істота. Всупереч тому має одну слабкість, котрою можемо скористатися. А саме – не міняє своєї стратегії. Як у Старому Завіті, так і спокушаючи Христа, вибирає однакову тактику: видається за приятеля, котрий дає добрі поради. Можемо, отже, використати цю його слабкість у духовній боротьбі.

Диявол на нас діє в основному через наші думки. Пропонує нам різні шляхи розв’язання проблем та ситуацій, з якими ми зустрілися. Якщо знаємо його стратегію, потім нам не буде важко перевірити собі кожен вибір, котрий супроводить враження приємності та вигідності. Допомогою нам буде Боже Слово. Якщо в його світлі ця дум­ка вистоїть – буде доброю. Якщо ні – походить від злого духа і ми маємо наслідувати приклад Ісуса Христа, котрий сказав такій спокусі категоричне „ні”. Те саме стосується і порад ближніх, котрі дали себе отруїти злими помислами. Наше категоричне ставлення може допомогти і їм.

Брати й сестри! Не мусимо боятися диявола. Немає над нами жодної влади, доки йому опираємося… Але згода та погодження з його порадами приносить нещастя.

Про цю духовну боротьбу знаходимо багато згадок у літературі, яка описує життя монахів. Ось одна з них.

Був собі монах, на котрого завжди, коли збирався йти на Службу Божу, нападала трясця і гарячка, і в голові відчував дивну напругу. Але монах казав: „Я хворий, і цілком можливо, що помру. Мушу набратися духу і скоріше, ніж помру, мушу йти до молитви”.

З тією думкою отямився і пішов на Службу Божу. І коли Літургія закінчилася, пройшла і гарячка. Один раз не піддався спокусі і тим її переміг.

Приймімо, отже, запрошення нинішнього Євангелія до духовної боротьби проти злого духа. В тій боротьбі маємо велику вигоду: стоїмо на боці Божого Сина. У з’єднанні з Ним, напевно, переможемо кожну невидиму боротьбу проти отруєних порад нашого ворога.

Керуль-Кмец Мирон