Українська
Греко-Католицька Церква

Неділя, 19.11.2017, 15:24

Слава Ісусу Христу! Гість | Група "Гості" | RSS
Головна | Духовна пожива | Реєстрація | Вхід
Меню сайту

Розділ сторінки











Форма входу





Пошук

Наше опитування
Оцініть наш сайт
Всього відповідей: 190

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Головна » Файли » Методи читання Біблії

БОЖЕ СЛОВО, ЧИ ЩО ГОВОРИТЬ БОГ?
09.02.2012, 02:29
"Багато ще я маю вам оповісти, та не зрозуміли б ви нині. Тож, коли зійде той, Дух істини, він наведе вас на всю правду, бо він не промовлятиме від себе, лише буде оповідати, що чує і звістить те, що настане. І прославить він мене, бо з мого візьме і звістить вам. Усе, що Отець має – моє. Тим то і я сказав вам, що він візьме з мого і звістить вам” (Ів 16, 12-15).
ЧИТАННЯ БІБЛІЇ

Одним із основних стрижнів зростання віри є Слово Боже. Почнімо із такого твердження: Боже Слово не є дане Богом особисто мені. Саме Церква є тою, що дарує мені Слово Боже. "Те, що було об’явлено Богом і що знаходиться у Святім Письмі, було дане нам під натхненням Святого Духа. Свята Мати Церква, основана на апостолах і що живе вірою апостолів, передала і дає книги Старого і Нового Заповіту з усіма їх частинами, як святі книги, тому що написані під натхненням Святого Духа (ІІ Ватиканський собор, Боже Слово, кап. ІІІ, 11-12).
Що таке ЧИТАННЯ БІБЛІЇ? Про нього так багато говорять, особливо в Церкві його вважають чимось надзвичайно шляхетним, а єдиним і найважливішим є те, що ЧИТАННЯ БІБЛІЇ є поживою, яка поглиблює наше духовне життя.
Це було першою річчю, на якій слід було наголосити. Друга річ, яка виглядає протилежною першій, проте є лише іншим боком тієї ж медалі: ми погано знаємо Біблію. Цей подарунок найменше використовується в нашому житті.
Скажемо ще одну науково-фантастичну річ: якщо багато з нас мало знає Слово Боже, то й відповідно скорочується число тих, які були б ЗАКОХАНІ В БІБЛІЮ. Нам стає смішно, коли чуємо такий дивний вислів: закохані у Боже Слово? Та ну! Скажете ви.
Тим не менше, ми вже є такі: спробуйте згадати рекламу якихось парфум, яку нам щодня пропонує телебачення ... чому ж так само не можемо «закохатися» у "Слово”, що приходить від Бога?
Гадаю, що над цим потрібно довше подумати.
Знаєте, скільки всього нам потрібно для того, щоб жити. І ми намагаємося це все осягнути: тому, коли не живемо однією річчю, то живемо іншою. А чи ми, християни, не повинні були б щодня живитися Божим Словом?

Ось що про це каже пророк Єзекиїл: "І сказав Бог до мене: "Сину чоловічий! Спожий те, що тут перед тобою, спожий цей сувій, та й іди, говори до народу Ізраїля”. Я відкрив уста, і він дав мені споживати той сувій і сказав до мене: Сину чоловічий, нагодуй твої нутрощі й наповни твою утробу цим сувоєм, що передаю тобі”. Я спожив його, і був він устам моїм солодкий, як мед” (Єз 3, 1-4).
Закохана людина, натхненна глибоким почуттям любові, пише палкого листа до своєї коханої/ого. Вона чи він відкриває листа, уважно читає, підкреслює, виправляє пунктуацію, синтаксис і відсилає його як свою відповідь закоханому/ій…
Коли інший/а бачить таку відповідь, що на це зможе сказати? Спитає, чи вона/він зрозуміла/в… як любить її/його, якої любові хоче?..
ТАК САМО І МИ РОБИМО ЗІ СЛОВОМ БОЖИМ: замість того, щоб шукати в ньому висловлену любов, ми аналізуємо,… або ще гірше, забуваємо його, цілком забуваємо.
Ось що каже пророк Осія про послання любові до кожного з нас, яке міститься у Слові Божому:
"Коли Ізраїль був хлопцем, я полюбив його, і з Єгипту я покликав мого Сина. Чим більше я їх кликав, тим більше вони відходили від мене. Приносили жертви Ваалам, кадили перед різьбленими бовванами. Я сам вчив Єфрема ходити, брав їх за руки, але вони не розуміли, що то я доглядав їх. Я притягав їх людяними мотузками, мотузками любові. Я був для них немов ті, що здіймають ярмо з-над їхньої шиї. Я нахилявся над ними і давав їм їсти” (Ос 11, 1-4.7-9).
ЦЕ САМ БОГ ПРОМОВЛЯЄ

Вислів "Боже Слово” означає, що сам Бог говорить: слово не може існувати без особи, яка промовляє його. Бог промовляє до нас і продовжує говорити: "Багато разів і багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина, якого зробив спадкоємцем усього і яким створив віки. Він – відблиск його слова, образ його істоти, і підтримує все своїм могутнім словом” (Єв 1, 1-3).
Слово – це засіб, за допомогою якого входимо у відносини з іншими особами. Слово можна виразити різними способами, але його автором завжди є Бог.
ЧИТАННЯ БІБЛІЇ – це передусім відносини з Богом чи, якщо бути точнішим, з особами Пресвятої Трійці. Ці відносини є знаком і засобом єдності: "Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово Життя, - а життя об’явилося, і ми бачили і свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало і нам явилося, - що ми бачили і чули, звістуємо і вам, щоб ви мали спільність з нами. А наша спільність з Отцем і його Сином Ісусом Христом” (1 Ів 1, 1-4).
Ціллю Слова є ввести нас у злуку з Богом Отцем, Сином і Святим Духом. В Євангелії від Івана в главі 15, 11 сам Ісус підсумовує все якраз в цьому: "Це я сказав вам тому, щоб була в вас моя радість і щоб ваша радість була повна”.
Ця думка є дуже гарною, але ми не достатньо віримо в її успішність… Все Слово Боже спрямоване на те, щоб збудувати наші особисті відносини з Богом.
"Ще й інші численні чудеса, що їх не описано у цій книзі, вчинив Ісус на очах своїх учнів. А ці описано, щоб увірували ви, що Ісус Христос, Син Божий, а увірувавши – щоб життя мали в його ім’я” (Ів 20, 30-31).
Сам Господь, що прийшов на землю, вияснює нам значення Писань і чинить для нас ламання хліба. Бог зробив перший крок, до того, щоб збудувати з нами "відносини”, і зробив це не тільки за допомогою історії спасіння… згадайте про дари, але не про дари інших, а про ті, які кожен з нас отримав у своєму житті…саме вони є тими чудовими знаками, що діють в нас. "ЧИТАННЯ” Божого Слова є засобом реалізації цієї злуки для того, щоб зрозуміти те, що Бог відчуває до тебе набагато швидше ніж ти щось почав відчувати до Нього.
Щоб здійснилось сопричастя (злука), перше місце надається особі: те, що нам сповіщає особа, передається через слова, але слова не здатні передати нам всього, особливо, коли бдеремо до уваги те, що сопричастя більше походить від любові, від Святого Духа.
Сказавши це, хоч воно зовсім не легко, поглянемо на "кроки” ЧИТАННЯ. Для тих, для кого вони вже знайомі, буде помітною зміна порядку їх розміщення.
СПОГЛЯДАННЯ: перша річ – це роздумувати над Божою любов’ю до нас. Хоча ми не дуже здатні до цього. Бо навіть тоді, коли думаємо про Божу любов, звертаємо думки до себе, до того, що не вміємо любити Бога. Натомість першою річчю є СПОГЛЯДАТИ І ПОДИВЛЯТИ ЙОГО ЛЮБОВ, бо саме Він робить перший крок до нас, Він є тим, від кого походить ініціатива.
МОЛИТВА: молитва тому, що ми є свідомі того, що Господь є з нами. Він пояснює нам Святе Письмо та ламає для нас хліб.
Для чого молитися? Тому що перед цими дарами ми є, як той сліпець з Єрихону. Церква каже нам, що Євхаристія є Тілом і Кров’ю Ісуса Христа, але ми не "бачимо”, отож треба просити Господа: "Господи вчини так, щоб я побачив те, що почув”. "Сказали йому, що Ісус з Назарета проходив. І він почав голосно кричати: "Ісусе, Сину Давидів, змилуйся надо мною!” Ті, що йшли попереду, сварилися на нього, щоб замовчав, а він кричав ще дужче: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!” Ісус зупинився і звелів привести його до себе. І коли той наблизився до нього, спитав: "Що хочеш, щоб я зробив тобі?” "Господи, щоб я прозрів”, - сказав той. Ісус тоді до нього: "Прозри! Віра твоя спасла тебе”” (Лк 18, 37-42).
РОЗВАЖАННЯ: нашим завданням є позбутися того, що перешкоджає нам бачити. Божа любов до нас, яку поступово відкриваємо, не залишає нас байдужими. "Але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читаємо Старий Заповіт, те саме покривало застягається невідкрите, Христос бо його усуває. І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покривало на серці їхнім. Та коли навернуться до Господа, спаде покривало” (2 Кор 3, 14-16).
ЧИТАННЯ: це старатися слухати Господа, який запрошує: "Йди, вмий свої очі світлом мого Слова, і побачиш”.
Як завжди, свідчення любові зворушує серце, руйнує внутрішні бар'єри, щоб знайти дорогу до єдності. Те саме стається з особами, яких любимо.

СТРУКТУРА СЛОВА

Боже Слово – це сам Бог, це Особа, це Слово, що було в Бога і є Богом, що було посіяне на полі світу: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було Бог. З Богом воно було споконвіку» (Ів 1, 1-2). «І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від отця, благодаттю та істиною сповненого» (Ів 1, 14).
Саме Боже Слово пояснює нам, що ніхто ніколи не бачив Бога: «Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в отцевому лоні – той його об’явив» (Ів 1, 18).
Слово, що стало Людиною і оселилося між нами, є «насінням», що Бог «посіяв» у Святому Письмі. Тепер потрібно поглянути на зміст цього «насіння». Щоб краще зрозуміти це, в Євангелії від Луки у 8 главі маємо притчу про сіяча. Переписуємо сюди лише її закінчення: «Ось що значить ця притча: зерно – це Слово Боже. Те, що впало край дороги, це ті, що слухають його, але потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися. Те, що на камені, це ті, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують до часу, і під час спокуси відпадають. А те, що впало на тернину, це ті, що, вислухавши, ідуть, але клопоти, багатства і життєві розкоші його сушать, і вони не дають плоду. Нарешті те, що на землі добрій, це ті, що, чувши слово серцем щирим його держать і дають плід у їх постійності» (Лк 8, 11-15).
Цією притчею Ісус пропонує нам готовий метод, щоб побачити, як має виглядати «читання Біблії». Перше підкреслення: ЧИТАННЯ живить, вирощує Слово Боже, що вже є посіяне в серці людини, це також Слово, проголошене людьми, це також Слово, що Бог посіяв у серцях людей. Подумаймо про зерно, яке складається з різних елементів: зовнішня оболонка, вміст зерна, зародок із специфічним проектом зерна і зародковою силою. Приступімо до зерна-Слова:
Зовнішня оболонка: це літературні жанри, що змінюються разом із природою різних книг Святого Письма і різними історичними епохами.
Вміст зерна: це те, що ми можемо зрозуміти нашим розумом.
Зародок: це його особливий матеріал. Ми бачимо його тільки тоді, коли зерно розвивається і росте, тобто в його історії. Правдива історія – це історія спасіння. І тому Боже Слово потрібно читати в Церкві, а ніхто з нас сам не є Церквою, то й ніхто з нас сам не є історією.
Зародкова сила: бачимо її, коли зерно росте, розвивається, коли дає плід. «Боже Царство прийде непомітно, ані не скажуть: ось воно тут, або он там! Бо Боже Царство є між вами» (Лк 17, 21).
Якщо хочемо постійно порівнювати їх, то: оболонка – це читання, вміст зерна – це розважання, зародок зерна – це молитва, зародкова сила – це споглядання.
А на кінець, пригадуючи ще одну важливу річ, можна сказати, що споглядання не є лише людською діяльністю, а перш за все, прийняттям дії Святого Духа, що дає нам «смак» до Слова. Це Святий Дух веде нас до життєвого розуміння Біблії. «А насамперед знайте, що ніяке пророцтво в Письмі не припускає особистого тлумачення, бо ніколи пророцтво не було проголошене з волі людини, лише, ведені Святим Духом, промовляли святі люди від Бога» (2 Пт 1, 20-21).



ЗАКІНЧЕННЯ, ЯКЕ Є ПОЧАТКОМ

Першим, що слід зробити, щоб почути Бога, який потішає нас та дарує нам єдність із Ним через Слово, це ввійти в кімнату власного серця і закрити за собою двері: «Ти ж, коли молишся, увійди в свою кімнату, зачини за собою двері й молись Отцеві твоєму, що знаходиться там, а Отець твій, що бачить таємне, винагородить тебе» (Мт 6, 6).
Двері серця неможливо закрити, якщо вони не є рівні, добре повішені на завісах, якими є чотири чесноти, їх називаємо основними моральними чеснотами: поміркованість, мужність, справедливість, обачність. Це один із перших кроків, до яких спонукає мене Святий Дух: «Мудрість не ввійде в душу, яка чинить лихо, ані не оселиться в тілі, запроданім гріхові. Святий бо Дух, що навчає, тікає від лукавства, відступає від думок безглуздих і віддалюється, коли виринає кривда» (Муд 1, 4-6).
ПОМІРКОВАНІСТЬ: неможливо передивитися всі журнали, всі телевізійні програми ще й потім мати час та бажання читати Біблію.
МУЖНІСТЬ (сила духу): часто нас приваблює так багато різних речей, отож, щоб стати до молитви, потребуємо чимало зусиль та сили духу.
СПРАВЕДЛИВІСТЬ: самі ми не здатні все зрозуміти, тому повинні шукати допомоги.

ОБАЧНІСТЬ: не все те, що приходить мені на думку, походить від Святого Духа, тому потрібно читати Слово Боже у «Церкві Божій».


                                                                                              Підготувала с.Маркелла Венгер ЧСВВ 

Категорія: Методи читання Біблії | Додав: Georgij
Переглядів: 625 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:























Друзі сайту









Радіо ДЗВОНИ - онлайн трансляція



Copyright MyCorp © 2017